У Луцьку багатодітна мама прикрасила під'їзд малюнками

Рівні, чисті й пофарбовані стіни в під’їзді — картина, яка влаштовує більшість мешканців багатоповерхівок. Та не тих, які живуть в одному з будинків на вулиці Кравчука в Луцьку. Стіни їхнього під’їзду перетворилися на… дитячі розмальовки. На сходових клітках, біля вхідних дверей і ліфта, навіть на підлозі квітнуть маки і троянди, стрибають зайчики й цуценята. А ще семеро гномів збирають ромашки у кошик Білосніжки, а русалка Аріель бавиться з пістрявими рибками. Поселила казкових героїв у під’їзді лучанка Тетяна Пельц.

 

 

Захоплення 33-річної мами трьох дітей почалося спонтанно — з розмальовування стін у синовому дитсадку.

— Влітку мене попросили прикрасити стіни в групі, де навчається син, — розповідає Тетяна. — Мої діти дуже люблять героїв мультику «Маша і Ведмідь». От і подумала, що цікаво було б їх намалювати. Дивилась на розмальовки і переносила зображення на стіну. Робота всім сподобалася, тому вирішила: а чому б не прикрасити сходовий майданчик у під’їзді? У нас порівняно недавно зроблений ремонт, шість років тому, стіни чисті. Почала з ділянки біля своїх дверей, сусідам з інших поверхів сподобалось, і вони звернулися, щоб і їм розмалювати стіни. Я залюбки погодилася.

За освітою Тетяна — бухгалтер, малювати ніколи не вчилася, та, каже, має власну художню школу — Іринку, Максимка й Артемчика. Дітлахи постійно просять щось намалювати, допомогти розфарбувати картинку. Так і подружилась із казковими героями.

— У сусідів і діти дорослі, та просять малювати персонажів із мультиків, — продовжує жінка. — Спочатку було страшно наносити картинки на стіни, адже я не спеціаліст, технології не знаю. Та бачу, що людям подобається, всі схвально відгукуються.

Поки на своє хобі Тетяна може виділити тільки нічний час.

— Удень за трьома дітьми доглянути треба, їсти зготувати, уроки повчити, — зізнається. — Тож малювати виходить тільки тоді, коли діти повкладаються спати. Спершу маркером наводиться контур квітки чи фігури, а далі він замальовується. Пензлі та щіточки пробувала різні, але найзручнішим виявився звичайний невеликий пензлик. Хоч ним довше малювати, та мазки виходять акуратними, а з великої щітки фарба розтікається. Фарби беру стійкі акрилові, вони добре «чіпляються», але на ранок очі червоні, голова крутиться від їдкого запаху. Якщо основа темна, як у нашому під’їзді (стіни темно-зеленого кольору), то треба кілька шарів наносити, щоб вона не проступала з-під малюнка. На одній стіні можна працювати тиждень і довше. Діти дуже хочуть допомагати, особливо дочка, але я не беру їх із собою, щоб не дихали токсичною фарбою.

Тетяна Пельц фото своїх робіт виклала на сторінці в соцмережі, каже, вже більше 400 людей позитивно оцінили результати її захоплення. З Києва та з Рівного запрошували прикрасити під’їзди, та змушена була відмовитись — удома троє діток. А якби в Луцьку, неподалік від дому, були пропозиції розмальовувати стіни в такому стилі, то зголосилася б не вагаючись.

— Роботу в наш час знайти складно, а таку, що ще й задоволення приносить, — удвічі важче, — аргументує Тетяна.

Автор: Ольга Юзепчук

Відомості